Враження неймовірні і від садиби, і від музею! Прикладено дуже багато зусиль і праці, аби тримати у такому стані ці місця! Полюбила Франка по-особливому! Рекомендую всім, хто десь поряд проїздом) Тільки плануйте до 17:00!))

Рекомендую прогулятися тут із відвідинами"Стежки Івана Франка". А також не забудьте відвідати церкву із джерелом "Ярина". Стежки вимощені каменем тому прогулюватися можна в будь-яку погоду. Є велопарковка.

Polecam dla rodziców z małymi dziećmi nie będę się tam nudzić

Цікаве місце! Дуже гарно!

Simply great...

Красивий парк, де можна погуляти по кам'яних доріжках та посидіти на лавочках на тематичних етно площадках. Також є великі альтанки та мангали які можна замовити.

Дуже гарний музей, місце дійсно дуже цікаве, зроблено дуже гарно, приємне місце, відтворено місце народження Івана Франка, чисто, цікаве місце для екскурсій

Гарне місце для прогулянок, тільки не зимою!

Сподобалося👍Чисте свіже повітря,спокій..

Великолепное место обязательное для посещения! Одно из мест Украины где открывается ее внутрення красота и душа ,место где родился Великий Каменярь!!!! Благодарность всем небезразличным людям сохранившим фрагменты истории страны и жизни Ивана Яковлевича Франка!

Екскурсовод - це не професія, це покликання. Ти ж бо розповідаєш одне й те ж щодня чи майже щодня, але для інших людей - це враження на все життя, і саме від екскурсовода залежить, загориться людина побаченим і почутим, чи байдуже пройде мимо, чи взагалі - у неї навіки відпаде охота ходити і на екскурсії, і в музеї. Саме про це я думала, будучи на екскурсії в Державний історико-культурний заповідник "Нагуєвичі" Екскурсовод розказував ніби й цікаво, але якось - порожньо, буденно, ніяк,... А Іван Франко - це ж непересічна людина, це геній. Так, мені було цікаво, але просто тому, що, по-перше, мені цікаво все, по-друге, я була в курсі, хто такий Франко не тільки зі шкільної програми. Музей Франка у його рідному селі Нагуєвичах на Львівщині намагається залучити якомога більше людей, зокрема, молоді, до "франківства", донести ідеї і твори Франка, які є поза часом, які завжди актуальні. Для цього проводить різні виставки, фестивалі і т.п. На дворі музею поставили незвичну інсталяцію - величезну дерев'яну голову Франка, розмальовану жовтим кольором і чорними вусами. Сам же музей розділений на дві частини - власне, музей, і через дорогу - батьківська хата Франка, в якій Іван народився. Як сказав екскурсовод, від батьківської хати нічого не лишилося - час взяв своє, тож музейники підшукали точно таку саму хату в сусідньому селі і перевезли її на місце батьківської. Хата велика, простора і заможна. Є й оригінальні речі, які музей збирав по селу та родичах, наприклад, ковадло Якова Франка, яке валялось у якогось далекого родича. В хаті красиво і затишно. Музей же невеликий, там зібрані документи, фотодокументи, фотодокументи епохи, книги Франка різних років і країн видання. От з книгами трохи незручно вийшло. Частина книг була заклеєна тонкою стрічкою книжкового скотчу, щоб їх не можна було розгорнути, а частина - ні. Тож я взяла погортати кілька книг. Ну що ж... Від книг лишилися тільки палітурки та перша сторінка, а сам книжковий блок вирваний, і на його місце вклеєно або чисті сторінки з якогось блокноту, або порізані якісь російські енциклопедії чи довідники. Що це означає - екскурсовод не міг відповісти, сказав, що ніколи їх не відкривав і сам таке бачить вперше. Тобто, оригінальні екземпляри книг Франка з музею кудись поділися, натомість під видом книг лежать якісь випотрошені і вклеєні паперовим сміттям палітурки книг (на відео). Це що? Продано букіністам, натомість під видом експонату лежить невідомо що? Чи що про це думати? А в інших музеях може таке бути - під видом експонатів виставляти копії картин, посуд, скульптури, зброю і інше, а їх оригінали кудись ... куди? Так що оце неприємне відкриття суттєво зіпсувало й так не "вау" враження від побаченого і почутого...