5/5 Андрей �. 3 years ago on Google
(Translated
by
Google)
The
recent
history
of
Chernecha
Hora
began
on
May
22,
1861,
when
Taras
Shevchenko
was
reburied
there.
Kanivtsi
renamed
the
mountain
to
Tarasova.
In
the
summer
of
1884,
the
first
folk
museum
of
Kobzar
was
built
on
Tarasova
Hill
-
Tarasova
Room,
his
grave
was
arranged
and
a
monumental
cast-iron
monument-cross
was
erected
according
to
the
project
of
academician
of
architecture
Viktor
Sichugov.
On
June
10,
1918,
the
Council
of
Ministers
of
the
Ukrainian
State
recognized
Taras
Shevchenko's
tomb
as
national
property.
The
Shevchenko
Memorial
acquired
a
modern
look
in
the
summer
of
1939
with
the
installation
of
a
bronze
monument
on
Kobzar's
grave
(sculptor
Matviy
Manizer,
architect
Yevhen
Levinson)
and
the
construction
of
a
literary
memorial
museum
(architects
Vasyl
Krychevsky
and
Petro
Kostyrko).
At
the
foot
of
the
mountain
is
a
rebuilt
river
station
with
a
pier.
In
front
of
the
stairs
there
is
a
platform
for
visitors
with
parking,
an
artificial
pond
and
layouts
with
souvenirs
for
tourists.
The
stairs
to
the
mountain
have
392
steps,
they
lead
to
the
very
top,
to
the
monument.
Recreation
areas
are
located
on
the
stairs.
The
square
in
front
of
Shevchenko's
grave
and
the
museum
are
arranged
on
the
mountain
itself.
(Original)
Новітня
історія
Чернечої
гори
розпочалася
22
травня
1861
року,
коли
на
ній
перепоховали
Тараса
Шевченка.
Канівці
перейменували
гору
на
Тарасову.
Влітку
1884
року
за
народні
кошти
на
Тарасовій
горі
збудували
перший
народний
музей
Кобзаря
—
Тарасову
світлицю,
впорядкували
його
могилу
і
встановили
монументальний
чавунний
пам'ятник-хрест
за
проектом
академіка
архітектури
Віктора
Сичугова.
10
червня
1918
року
Рада
Міністрів
Української
Держави
визнала
могилу
Тараса
Шевченка
національною
власністю.
Сучасного
вигляду
Шевченківський
меморіал
набув
влітку
1939
року
зі
встановленням
на
могилі
Кобзаря
бронзового
пам'ятника
(скульптор
Матвій
Манізер,
архітектор
Євген
Левінсон)
і
спорудженням
літературно-меморіального
музею
(архітектори
Василь
Кричевський
і
Петро
Костирко).
Біля
підніжжя
гори
розташований
відбудований
річковий
вокзал
з
пристанню.
Перед
сходами
облаштовано
майданчик
для
відвідувачів
з
автостоянкою,
штучною
водоймою
та
розкладками
з
сувенірами
для
туристів.
Сходи
на
гору
нараховують
392
сходинки,
вони
ведуть
на
самий
верх,
до
пам'ятника.
На
прольотах
сходів
розташовані
майданчики
для
відпочинку.
На
самій
горі
облаштовано
майдан
перед
могилою
Шевченка
та
музеєм.