Передісторія Перша згадка про наявність у місті Дрогобичі євреїв пов'язана з діяльністю Вовчка — утримувача дрогобицьких соляних копалень та, одночасно, довіреної особи польського короля Владислава Ягелло і датована роком 1404-м. Власне видобуток солі та її продаж привабили до міста та його околиць заможних єврейських торговців, котрі заселили прилеглі до копалень території[ У XV-XVI століттях кількість євреїв, що проживала поблизу Соляного озера й на межі тогочасних сіл Зварич й Завіжна (на даний момент вулиці Зварицька та Завіжна в межах сучасного Дрогобича) поступово зростала. Вони почали займатись виготовленням та продажем спиртних напоїв («пропінацією»), варінням пива, «шинкуванням» (додаванням міцності) меду, чим порушували монополію костелу й міського магістрату на цей вид діяльності[4] і змусили останніх подати скаргу на євреїв у королівський суд[5][2]. У 1578 році польський король Стефан Баторій надав Дрогобичу привілей, так званий «De non tolerandis Judaies» — заборону на проживання євреїв в межах міста[6][2], а прибулим до Дрогобича євреям не дозволялося перебувати в місті більше трьох днів і займатися торгівлею в поза ярмаркові дні[7]. Наразі відсутні архівні документи, котрі б свідчили про наявність представників єврейської громади в Дрогобичі в період між 1578 та 1616 роком[2]. У 1616 році польським королем Владиславом IV Вазою надано привілей, у 1634 році підтверджений дрогобицьким старостою та королівським підскарбієм Яном (Іваном) Даниловичем. Згідно з цим привілеєм, євреям у передмісті Дрогобича надавалась неродюча[7] земельна ділянка розміром 30 моргів, тобто 1 лан (близько 18 гектарів) для будівництва власного житла та синагоги[8]. Так виник єврейський квартал, котрий отримав назву «Лан». Збудовані синагога та квартал «Лан» були знищені у 1648 році під час штурму міста козацькими загонами під проводом Богдана Хмельницького, на що місцеві євреї Арон Гошкович та Лев Аронович у вересні наступного 1649 року подали скаргу до Львівського міського суду[9][2]. У 1711 році община отримала дозвіл на реставрацію синагоги, яка, проте, в 1713 році згоріла разом з «Ланом» під час пожежі[10]. У 1726 році євреї отримали дозвіл на будівництво нової синагоги на тому ж місці при умові, що нова не буде вища та більша за попередню[11][2]. У 1743 році синагогу перебудовано на кам'яну та обладнано галереї для жінок[12][2]. Будівля синагоги була витягнута в плані в напрямку з заходу на схід (23,7х12,4 м), а товщина стін досягала 2,5 м. Ця синагога, єдина на той момент на «Лані» кам'яна будівля, служила притулком і захистом для євреїв та однією з архітектурних домінант Дрогобича до того часу, поки на сусідній ділянці зліва від неї у 1842-1865 роках не було побудовано монументальне приміщення великої хоральної синагоги[2]. Після цього вона була перетворена на бейс-мідраш, а після Другої світової війни фрагменти її руїн були вбудовані в будівлю хлібозаводу Ініціатором будівництва хоральної синагоги виступила місцева юдейська община, на чолі якої з 1849 року виступав хасидський цадик Лейзер-Нісан Тейтельбаум (Rаbbi Eliezer Nissen Teitboim, 1786–1853. Дрогобицьку хоральну синагогу зводили протягом 23 років, починаючи з 1842-го по 1865-й рік, у єврейському передмісті Дрогобича — Лан. На той момент дрогобицька хоральна синагога була однією з найбільших синагог на території всієї Європи та найбільшою на Західній Україні[2][15]. За основу у зовнішньому оздобленні взято аналогічну синагогу, збудовану у німецькому місті Касселі (1830 р.), використавши для зображення на фасаді такі самі романські архітектурні пояси[16], притаманні для німецького стилю рундбоґен. Єврейську синагогу, збудовану у місті Касселі, зруйнували нацисти й її зараз можна побачити тільки на світлинах, а дрогобицька хоральна синагога знаходиться у стані реконструкції[ Історія У часи Другої світової війни приміщення синагоги слугувало конюшнею[ Після завершення Другої світової війни у ній розмістився склад тканин, відтак склад солі, згодом меблева крамниця, а в прибудовах знаходились продуктові склади

A magnificent and historic synagogue. It was beautifully restored by Victor Vekselberg.

Відреставрований храм, який раніше лякав своїм похмурим виглядом, а тепер відкритий для відвідувачів. Є розклад із годинами для відвідувань та телефон до екскурсовода. Дуже зручно. Подивитися приходять як тутешні, так і іноземні туристи.

Synagoga została zbudowana w latach 1842–1865. W miejscu gdzie powstała, stała wcześniej znacznie mniej okazała drewniana bożnica, która spłonęła w pożarze w 1713 roku. Podczas II wojny światowej, po wkroczeniu wojsk niemieckich do miasta, synagoga została zdewastowana i przeznaczona na magazyn soli. Po zakończeniu wojny mieścił się w niej sklep meblowy. Przez dziesięciolecia obiekt ulegał systematycznej degradacji i nie był remontowany. Na początku lat 90. XX wieku synagoga została zwrócona lokalnej gminie żydowskiej, która znalazła sponsorów na prace związane ze wzmocnieniem ścian budynku. W listopadzie 2013 r. rozpoczęto remont budynku, który zakończono latem 2018 roku

Колись , за часів СССР, там зробили мебельний магазин, будівля нищилась та занепадала і ось нещодавно силами єврейської громади синагога відремонтована та відреставрована - архітектурна окраса міста Дрогобич

Одна із найбільших святинь Дрогобича. Всередині виставка, яка розповідає історію єврейської громади міста і району. Обов'язково відвідайте.

Очень атмосферное место! Благодаря ремонту, удалось спасти уникальный памятник. Внутри сохранены элементы старых стен. Смотритель синагоги Леонид - просто кладезь знаний. Он не только расскажет о синагоге, но и проведёт прекрасную экскурсию по городу. И покажет самые вкусные места для покушать) Обращайтесь: +380938737312

Super

Dobrze się zwiedzało miasto Drohobycz na Ukrainie w 2002 roku objadając się tanimi pistacjami

Фото цієї синагоги прикрашають практично всі єврейські енциклопедії. Взірцем для її зовнішнього оформлення було вибрано синагогу в Касселі (1830р, Німеччина). Збудована ця Хоральна синагога (хорал – церковний хоровий спів. Відповідно, хоральна синагога означає заклад, в якому богослужіння проводять разом зі співом хору) в 1865 році в східній частині юдейського кварталу Лан в Дрогобичі. Ця синагога на той час вважалася найбільшою в Галичині. а зараз є найбільшою у Східній Європі. Висота дрогобицької синагоги від верху до низу склада 19,5м. Це одна з восьми існуючих будівель з сімнадцяти (за іншими даними — двадцяти) синагог Дрогобича, які були в місті в період між Першою та Другою світовими війнами. У часи Другої світової війни приміщення синагоги слугувало конюшнею. В радянський час в ній розмістився склад тканин, відтак склад солі, згодом меблева крамниця, а в прибудовах знаходились продуктові склад. Наприкінці 80-х — початку 90-х років ХХ століття будівлю було повернуто Дрогобицькій юдейській громаді. Незважаючи не це, вона була розграбована й двічі підпалена Єврейська община України взялася за відновлення пам'ятки. 17 червня 2018 року відбулося урочисте відкритя цієї синагоги після довгих років занепаду. Синагога вражає своїми розмірами, світлом, убранством - досить стримано, не вичурно. Тут приємно перебувати і цікаво послухати історію синагоги від рабина.

Виглядає дуже красиво. Ця будівля пережила другу світову війну. В досить не далекому місті Стрий, також є руїна дуже навіть не маленької синагоги. Стан там дуже плачевний. Даху не має, а в середині ростуть дерева (давно там не був, тому не знаю як зараз). Сам факт, що тут вдалось відновити такий храм, це дуже сильно. Можу уявити як не просто це було.